|
|
Чому? Чому? Чому? Не виникає в нас питання: Чому не маємо ми сил Здійсняти дії і бажання? Чому живем без мрій? Немає сподівання... Що стане краще, Таке ледаще, Таке просте, Але водночас стало важче, Нам стало тяжче Знайти щось краще. Комусь віддячити, Людей пробачити. Серця черствіють, Думки тьмяніють. Ми ходимо в тумані, Снуєм на грані. Шукаєм правду Посеред всього того бруду, Що вводить нас, Простих людей, у цю облуду. Життя без флуду, Без нарікань і протиріччя, Без покоління, що спотворює своє обличчя. Ну ось і все, ну ось і все, Залишились питання. Далеко десь чутно Дитячі крики і зітхання. Просте прохання Лишилось непочутим. Нехай ваш добрий вчинок Буде вічно незабутим...
|
|
|
|
Есть предложение написать стихотворение совместными усилиями, что-то вроде темы "Ассоциации". Каждый пишет по две строчки, первой рефмуя последнию предыдущего поста.
|
|
|
|
Можно написать приятный весений стишок,но с пошлятиной и матом?)))
|
|
|
|
|